Mobile Menu

Досвід США: Демократія, яка не принесла людям щастя

by Концепт, 17/05/2016

Колись Америка була для мене країною яскравих фільмів, веселих мультфільмів та крутої музики. Пізніше я знайшла в ній приклад сильної економіки, міцного законодавства та свободи. Сьогодні Америка для мене – це жінка з важкою стадією ожиріння, яка демонструє світу фото в бікіні і вимагає любити її такою, яка вона є.

У цьому вся суть Штатів: пропагування нікому не потрібних чеснот лише тому, що “можу собі це дозволити!”. США скидаються на малу розбещену дитину, яка коїть капості в пошуках заспокійливих обмежень, і не знаходить їх.

В наших з Америкою відносинах завжди відчувалась її домінантність та зверхність. Та я до цього звикла, ми ж-бо разом з дитсадка. Лише завівши собі інтрижку на стороні, з Францією, я звільнилась від пут американської всевладності. Раптом помітила, як вона хропе вночі, відчула, що дим її цигарок зовсім не сексуальний, а веснянки на носі – то насправді прищі.

Всі її недоліки завжди були на поверхні: у кіно та мультфільмах, в літературі та коміксах, навіть в музичних кліпах та казках. Але я дивилась, і не помічала.

Сьогодні найбільші її проблеми – це правильні ідеї, доведені до абсурду. Отримавши волю рухатись, куди заманеться, Америка обрала спуститись до низин, замість піднятись до зірок.

Їм дали право створювати закони, і вони легалізували наркотики. Їм дали свободу самовираження, і вони почали демонструвати на великих екранах порнографію. Їм дозволили бути, якими захочуть, і вони обрали ожиріння.

Без рамок, необхідних кожній нормальній людині, американці зовсім ошаліли в пошуках нових “що ще можна?”. У цій азартній грі вони розгубили повагу до себе, до свого тіла, своїх дітей та друзів – справжню повагу, а не диктовану законом.

В гонитві за рівністю американці геть забули, що жінки і чоловіки, дорослі та діти – різні, і це чудово! І немає необхідності вдавати, що у співробітниць немає грудей, а у співробітників – міцних м’язів. Спонсор вашої самотності – стаття про сексуальні домагання на робочому місці. А якщо ви якимось дивом створили сім’ю, то вітаю в світі всевладних дітей, бо ж обмежувати їх неможна – це псує їхню креативність, карати неможна – малеча може і в суд подати.

І заради такого світлого майбутнього ми вчимо англійську з дитсадка? Щоби і в нашій країні твітер замінив книжки? Щоби наші діти з середніх класів ковтали антидепресанти, а стрес та снодійні стали невід’ємною частиною дорослого життя? Щоби і в Україні злодій, який вдерся в чужий дім і отримав наганяй від собацюри, міг відсудити у власників будинку моральну компенсацію?

В цьому і є нагальна складність для українців. Отримавши трохи більше свободи, прав, можливостей, грошей, не здичавіти від них, не розгубити справжні цінності. Власні цінності. Не перетворити своє життя на продукт масового ужитку з орієнтацією на зовнішній ринок.

Якщо вже ми зазираємо в чужі країни в пошуках підказок, то в Америки варто почерпнути одне, найголовніше. Вона неідеальна, вона самобутня, вона така, яка вона є, і їй на всіх плювати. Цього нам і варто повчитись.

Олеся Аббясова

Любіть своє. Набирайтесь патріотизму тут: Поет Володимир Олівець: “До російської ставлюсь добре. Особливо в Росії. Там їй і місце”

Коментарі

коментарів

Зацікавила стаття? Розкажи про неї друзям! Facebooktwittergoogle_plus